Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану розроблені для працівників сфери дошкільної освіти. Введення в Україні воєнного стану позначається на всіх сферах людського життя.

Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) не працюють, деякі — приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно, консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі. В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів.

Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива. У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах.

Методичні рекомендації містять чотири розділи. У першому розділі подано інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час дії правового режиму воєнного стану (очний, дистанційний, змішаний). Із другого розділу можна дізнатися про організацію освітнього процесу на всіх рівнях освіти. Третій розділ містить рекомендації щодо участі інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників, вихователів та батьків у забезпеченні якості дошкільної освіти в умовах війни. У четвертому розділі систематизовано корисні покликання для педагогів, батьків щодо роботи з дітьми дошкільного віку у воєнний час.

Відповідь на запитання щодо організаційних аспектів діяльності закладів дошкільної освіти дають такі нормативні документи: Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136IX; лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб».

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022. Питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій». Акцентуємо увагу на основних позиціях, які варто враховувати в організації освітнього процесу в закладах освіти у воєнний час.

Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти, є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави у галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану.

Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії:

-ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;

-теорія природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу;

-ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості;

-ідея солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

З-поміж актуальних питань в умовах воєнного стану найважливішими є такі:

-організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників;

-підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях;

-організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку;

-налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців, представниками територіальних громад;

-надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам;

-здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами.

Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладів освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, засновниками ЗДО, представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період. Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях.

На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану. Зокрема, 20 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Він створює умови для відновлення якісного та безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам визначає нова стаття 57-1 Закону України «Про освіту».

На сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах - «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі.

Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

- поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

- поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;

- інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

- хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання.

Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюються та поповнюються на сайті МОН. На регіональному та місцевому рівнях вирішення окреслених питань покладається на засновників ЗДО та місцеві органи управління освіти, що полягають у:

- забезпеченні матеріально-технічних умов для надання якісних освітніх послуг;

- зарахуванні до ЗДО дітей раннього та дошкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;

- залученні донорів з метою мобілізації фінансових та інших ресурсів із різних джерел для реалізації соціально та освітньо значущих неприбуткових проєктів, що спрямовані на захист дітей під час воєнного стану та у повоєнний час;

- налагодженні партнерства з громадськими, неурядовими організаціями щодо надання підтримки вихованцям із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із числа внутрішньо переміщених осіб, а також дітям, які живуть у місцях, розташованих на лінії зіткнення населених пунктів, пережили та переживають травматичні події різного характеру, як-от: розлука з рідними та близькими; тривале очікування звістки про рідну людину, телефонної розмови, зустрічі з рідною людиною; втрата близьких; ночівля у бомбосховищі під час обстрілів; переселення (переїзд), адаптація до нових умов життя тощо;

- організації підвищення кваліфікації та фахової підтримки педагогів з урахуванням сучасних реалій (наприклад з досвіду роботи кафедри дошкільної освіти КЗ «Запорізький обласний інститут ППО» ЗОР):

- організація дистанційного навчання педагогів ЗДО на курсах підвищення кваліфікації (далі — КПК) за затвердженим графіком із запланованим початком і реєстрацією та подовженням терміну завершення на період до 31.05.2022, що дає змогу здобувачам освіти у пролонгованому режимі виконати навчальний план з урахуванням реальних подій в професійній діяльності (призупинення освітньої діяльності в ЗДО; влаштування і допомога громадянам із числа внутрішньо переміщених осіб; волонтерська діяльність, тощо) і власному житті (переміщення на безпечну територію і погіршення побутових умов; тимчасова відсутність зв’язку, інтернету тощо);

- гнучкий розклад, цілодобовий доступ до освітньої платформи, вільний вибір часу роботи з матеріалами на дистанційному курсі та порядку виконання залікових робіт;

- визначення періодів підведення підсумків навчання в групах здобувачів і поступове надання свідоцтва про підвищення кваліфікації тим, хто успішно завершив навчання;

- доступність консультування здобувачів викладачами інституту протягом пролонгованого періоду;

- створення КПК за освітньою програмою «Педмінімум» для надання освітніх послуг педагогічним працівникам, які не мають фахової освіти, але здійснюють освітню діяльність і замінюють педагогів, які вибули з різних причин;

- навчання за освітніми програмами за другою спеціалізацією (фаховий модуль), для роботи за сумісництвом на посаді вихователя і керівника гуртка;

- організація постійно-діючого консультаційного пункту з питань надання психологічної допомоги педагогам і батькам у роботі з дітьми щодо особливостей в освітній діяльності і взаємодії в існуючий ситуації та стресовому стані;

- створення сторінки на сайті КДО «За мир в Україні» з питань надання допомоги педагогам ( https://mkkdo.jimdofree.com/).

На локальному рівні ЗДО мають стати осередками, які дають змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психологопедагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. У зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається загроза для життя та здоров’я мирних мешканців, а в більшості регіонів по кілька разів на день оголошується повітряна тривога, більшість ЗДО тимчасово призупинили освітній процес. Наразі, частково відновлюють роботу заклади, які знаходяться на більш безпечній території.

Освітній процес у них здійснюють очно, з використанням дистанційних форм роботи та у змішаному форматі.

Першочерговими завданнями ЗДО у воєнний час є:

- налагодження ефективної комунікації учасників освітнього процесу;

- відновлення освітнього процесу;

- зарахування до закладу дітей раннього та дошкільного віку із числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;

- організація освітнього процесу в ЗДО для всіх дітей;

- своєчасне надання керівником ЗДО запиту до засновника щодо наявності проблем і можливих шляхів їх вирішення;

- створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу;

- створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами організації освітнього процесу й надання педагогічної підтримки дітям раннього та дошкільного віку, у тому числі й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;

-здійснення інформаційної підтримки та психологічного супроводу учасників освітнього процесу;

-здійснення співпраці з інклюзивними ресурсними центрами (далі - ІРЦ); -застосування інструментів управлінської діяльності для вирішення надзвичайних ситуацій.

В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими, спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу посідає ключове місце.

В умовах військових дій найбільшої актуальності набувають системи комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дає змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

У процесі організації комунікації учасників освітнього процесу, а також з метою покращення адаптації громадян із числа внутрішньо переміщених осіб із зон активних бойових дій працівники ЗДО мають надавати підтримку інформаційну, методичну, консультативну тощо дітям та їхнім сім’ям:

-сприяти організації комунікації дітей та їхніх батьків з іншими членами громади;

-створювати безпечний соціально-освітній простір;

-адаптувати освітній процес в умовах війни з урахуванням ситуацій, що склалися;

-добирати форми і методи взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації кожного;

-володіти інформацією щодо ресурсного забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи;

-володіти навичками організації та проведення онлайн-заходів;

-налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу в телефонному режимі, через листування електронною поштою тощо.

Технологічні аспекти організації комунікації з учасниками освітнього процесу. ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу й створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти. Оскільки форма освіти дошкільників залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація з учасниками освітнього процесу має здійснюватися з урахуванням локації дітей (вдома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої міграції, в умовах внутрішньої міграції, в закладі дошкільної освіти, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от: забезпечення необхідною інформацією сімей, які евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання, надання інформації щодо використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу, сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в зарубіжних країнах на період військових дій, організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.) з метою підтримки дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, притулках, при перетинанні кордону тощо).

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для здійснення кожного конкретного завдання канали комунікації. Основними формами онлайн-комунікацій є: відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі. У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі. Ефективними можуть бути розміщені на сайті ЗДО завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку; створення груп із батьками, вихователями, психологами в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsApp тощо для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронних платформ Zoom, GoogleMeet, Google Classroom, Microsoft Teams та ін.

Важливо визначитися, через які канали комунікації швидко доходитимуть повідомлення до аудиторії, який канал зможе забезпечити оптимальний зворотний зв’язок, які формати для цих каналів застосувати, які супровідні матеріали (фото, відео, схеми) необхідно попередньо підготувати. У процесі підготовчої роботи дуже важливо спрогнозувати емоції, які будуть відчувати вихованці, їхні батьки, педагоги під час комунікації та скерувати цей процес. Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними і для вихователів, батьків, дітей, і для усіх інших учасників освітнього процесу, систематизовано й узагальнено в четвертому розділі.

Рекомендації керівникам ЗДО, педагогам та батькам щодо забезпечення якості дошкільної освіти в умовах війни Подаємо рекомендації, що стосуються ключових завдань та кроків їх реалізації, що допоможуть консолідувати зусилля всіх учасників освітнього процесу задля забезпечення необхідних умов для освіти, повноцінної соціалізації дитини й створення безпечного освітнього середовища у воєнний час.

Рекомендації для керівників ЗДО

1.Керуватися положеннями нормативних документів щодо організації діяльності ЗДО, організації освітнього процесу, створення безпечного освітнього середовища у закладі в умовах військових дій. Покликання на нормативні документи, зазначені у цьому документі.

2.За можливості своєчасно видавати внутрішні накази, що регламентують організацію роботи ЗДО в умовах воєнного стану.

3.Оповіщати учасників освітнього процесу про виникнення надзвичайної ситуації; інформувати про межі поширення, наслідки, способи та методи захисту, а також про дії у зоні можливої надзвичайної ситуації відповідно до алгоритму дій та інструкцій з безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану.

4. У разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю учасників освітнього процесу у ЗДО вводити в дію плани евакуації учасників освітнього процесу.

5.Розробляти план заходів консультативної, методичної, організаційнопедагогічної роботи з батьками вихованців у період військовий дій.

6.Надавати інформацію та поширювати інформаційно-освітні матеріали оновленого довідника «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації.

7.Організовувати зворотний зв’язок з працівниками ЗДО та батьками вихованців через сайту закладу, електронну пошту або інші соціальні мережі, засоби зв’язку.

8.Створювати умови для отримання якісної дошкільної освіти усіма дітьми, які відвідують ЗДО, а саме: проводити освітню, просвітницьку, роз’яснювальну роботу серед педагогів, батьків про важливість організації освітнього процесу у закладі з використанням різних форм організації освітнього процесу; мотивувати педагогів, дітей та їхніх батьків на співпрацю та успіх. У фокусі особливої уваги мають бути діти передшкільного віку (5-6 років) та діти з особливими освітніми потребами.

9.Надавати освітні послуги із застосуванням різних форм організації освітнього процесу в ситуації, коли ЗДО повністю або частково припиняє діяльність у зв’язку з військовими діями, з використанням дистанційної та змішаної форми організації освітнього процесу. Дистанційна форма освіти – це організація освітнього процесу із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у зручний для здобувачів освіти спосіб і час. Змішана форма освіти – це поєднання традиційної очної форми освіти з дистанційною.

10. Розміщувати на вебресурсах ЗДО методичні кейси, банк розвивальних ігор та вправ із різних напрямів виховання та розвитку дітей дошкільного віку, відео заняття, описи та алгоритми проведення дослідів та експериментів тощо задля організації пізнавально-дослідницької діяльності дітей, забезпечення їхнього повноцінного розвитку.

11. Створення й підтримка у ЗДО безпечного психологічного, фізичного, безбар’єрного середовища для всіх учасників освітнього процесу. З цією метою можна скористатися матеріалами методичного посібника «Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід», порадника для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям».

12. Вивчати потреби і запити батьків щодо надання освітніх послуг для подальшого планування індивідуальної освітньої траєкторії дітей дошкільного віку в період війни за допомогою онлайн опитування (усного або письмового).

13. Підтримувати потенціал вихователів та створювати умови для його розвитку з питань організації дистанційної та змішаної форми освітнього процесу, психолого-педагогічного супроводу дітей та їхніх батьків в умовах війни, створення розвивального середовища тощо.

14. Організовувати систематичне навчання для працівників ЗДО з питань організації продуктивної взаємодії з дітьми та їхніми батьками у період війни; формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах невизначеності; використання варіативних, інноваційних форм роботи з дітьми під час війни тощо.

15. Створювати умови для педагогів щодо обміну досвідом з реалізації успішних практик організації пізнавально-дослідницької діяльності, виховання та розвитку дітей у процесі дистанційної/змішаної форми комунікації з вихованцями.

Рекомендації для педагогів ЗДО

1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).

2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.

3. Перевіряти технічне налаштування, обов’язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.

4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п’яти хвилинних відео будуть переглянуті з набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.

5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним. Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.

6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.

7. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційно підтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.

8. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.

9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту» у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.

10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.

11. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.

12. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.

13. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі.

Необхідними умовами якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії є:

- створення інклюзивного освітнього простору, яке відповідало б потребам і можливостям кожної дитини та забезпечувало належні умови для здобуття освіти в дистанційних умовах (здійснюється через застосування низки ІКТ, веб і хмарних технологій, адаптації або модифікації тощо з дотриманням таких складових, як: фізичне (загальний дизайн кімнати з урахуванням осередків діяльності, матеріалів, меблів та ін.), соціальне (охоплює взаємодію, яка відбувається в групі між однолітками, педагогами та членами сім’ї) та часове середовище (сукупність, послідовність та тривалість процедур та заходів, що відбуваються у ЗДО протягом дня). Для дітей, чиї особливі освітні потреби не вдається задовольнити через технології універсального дизайну в умовах дистанційної освіти, здійснюється відповідна адаптація та / або модифікація змісту, процесу, результатів навчання та онлайн середовища, відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини та поточної ситуації щодо факторів середовища;

-проєктування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами може здійснюватися з урахуванням рекомендацій, що подані у пораднику для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям» ;

-надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;

-забезпечення партнерства вихователя й асистента вихователя (складання графіку роботи; підбір базових інструментів та платформ для створення комунікативного простору; планування освітнього процесу та режимних моментів, підготовка, адаптації, наповнення освітнього середовища, зокрема й онлайн; присутність під час онлайн-занять, у тому числі й з метою здійснення спостережень та фіксування результатів у журналі спостережень (форма ведення — довільна, визначається в ЗДО) для вивчення взаємодії, проявів індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та задоволення потреб дітей групи; участь у розробленні та наповненні індивідуальної програми розвитку, у тому числі у підготовці інформації для учасників засідання команди психолого-педагогічного супроводу за результатами спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами);

-здійснення моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку та задоволення особливих освітніх потреб дітей в умовах дистанційної освіти: синхронне спостереження за процесом виконання дитиною завдання, рівнем самостійності та труднощами, які в неї виникають, участь батьків та ін. Такі фрагменти надаються за попередньою погодженістю між батьками та педагогами. Забороняється поширення та демонстрування фрагментів іншим особам без дозволу батьків.

7. Підвищувати власний фаховий рівень з оволодіння цифровими інструментами для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів. Зокрема, за допомогою реєстрації і проходження різних онлайн-курсів на платформах суб’єктів підвищення кваліфікації.

8. Вивчати та поширювати досвід педагогів, зокрема з інших країн щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку під час військових дій.

Рекомендації для батьків вихованців

1.Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.

2.Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.

3.Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.

4.Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та рекомендаціями.

5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.

6.Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

ДЯКУЄМО кожному з вас, що робите максимум задля ПЕРЕМОГИ: приймаєте внутрішньоперемішених осіб, займаєтеся волонтерством, допомагаєте тим, хто цього найбільше потребує, працюєте в тилу. ПЕРЕМОГА вже БЛИЗЬКО.

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Матеріали для педагогів та батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/monzapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni.

2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.

3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHOBATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.

4. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.

5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravylapovedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykhdiy/2022/03/19/.

6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reducestress.

7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.

8. Рекомендації для населення під час воєнного стану https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.

9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.

10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною» https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-lovelanguages-in-communication-with-child.

11. Підтримка батьків та дітей під час війни https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions.

12. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани Ройз - YouTube.

13. Як надавати першу психологічну допомогу https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.

14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.

15. Як допомагати дітям у замкненому просторі http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/

16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.

17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TT yevxZkdfxAQXodS&index=8.

18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій.https://tellme.com.ua/

19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині.https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-provijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/

20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhkorozslabitisya.

21. Як перевірити правдивість джерела інформації https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats.

22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту».HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNEDOSHKILLYA-PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI.

23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят.https://numo.mon.gov.ua/.

24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WL g.

25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні https://osvitoria.media/. Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів, батьків, дітей і для інших учасників освітнього процесу

26. Вебінар «Як підвищити ефективність дистанційної роботи». https://www.youtube.com/watch?v=MbFvVyacZOE.

27. Моя країна – Україна: хрестоматія для дошкільнят з національнопатріотичного виховання / автори і укладачі – Н. Гавриш, О. Косенчук. – Харків: Ранок, 2022. – 96 с.

28. Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо http://abetka.ukrlife.org/

29. Серія з 10 онлайн зустрічей, які розроблені командою The LEGO Foundation. https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillyapid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/lego-igrovi-onlajnvzayemodiyi-dlya-doshkilnyat.

30. Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання) https://learning.ua/#google_vignette.

31. Платформа «Розвиток дитини». Практичні завдання для всебічного розвитку дітей https://childdevelop.com.ua/.

32. Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей.https://kazky.suspilne.media/list.php.

33. Мультики, книги, казки, що допоможуть відволікти дітей під час перебування в укритті https://dytyna.blog/multyky-knygy-kazky-shhodopomozhut-vidvolikty-ditej-pid-chas-perebuvannya-v-ukrytti/.

34. Безкоштовні розмальовки на тему «Правила гігієни» https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-gigiena-10/.

35. Мультфільм «Небезпечні знахідки». https://www.youtube.com/watch?v=gx7XHXAL2_g.

36. Аудіоказки для малят https://oll.tv/uk/kids_audio-tales.

37. «Війна очима дітей», конкурс дитячих малюнків. https://vseosvita.ua/no-war.

38. Мультфільм «Про мінну безпеку: Лісовий скарб» ЮНІСЕФ https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY.

39. Поради від захисника України: МОН розробило інформаційний комікс для дітей у воєнний стан https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vidzahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan.

40. Аудіоказки українською https://audiokazky.in.ua/.

41. Ігри для зняття стресу у дітей https://dytyna.blog/igry-dlya-znyattyastresu-u-ditej/.

42. «Дерево казок» — читати та слухати казки (аудіо) різних народів.https://derevo-kazok.org/audio-tales/.

43. Журнал для дошкільнят і молодших школярів «Джміль» ( цікаві бесіди, вірші, приказки, оповідки, нетрадиційні техніки образотворчості, досліди в домашніх умовах, комікси, електронні додатки тощо) https://jmil.com.ua/2022-2.

44. Кращі казки з усього світу для читання дітям дорослими, добірка аудіо казок.http://kazkar.info/.

45. Казки для дітей українською мовою.https://onlyart.org.ua/children/kazky/?fbclid=IwAR2yXzQTyfuUTtCw7nn TTQYVAj2g4T42oRwfe6i8NactHTqRDh-8_tc1KK8.

46. Український дитячий портал: авторські вірші, лічилки, веселі історії, анекдоти, загадки, прислів’я https://sonyashnik.com/.

47. Національна освітня інтернет-платформа https://vseosvita.ua/.

Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» та статті 57-1 Закону України «Про освіту» здобувачам освіти, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників.

Забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють:

органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;

заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники;

громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.

З огляду на необхідність створення безпечного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти педагогічні та інші працівники таких закладів повинні бути готові до здійснення заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, особливо вихованців, зокрема їх укриття у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційних заходів, а також неухильного дотримання алгоритму дій під час тривожної сирени.

Під час здійснення зазначених заходів керівники, педагогічні та інші працівники закладів дошкільної освіти керуються зокрема Кодексом цивільного захисту України.

Так, відповідно до статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту зокрема належить:

здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту;

організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів;

проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

Відповідно до статті 130 КЦЗУ суб’єктами господарювання розробляються та затверджуються план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше - інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 626.

Відповідно до статті 33 КЦЗУ рішення про проведення евакуації на об’єктовому рівні приймає керівник суб’єкта господарювання. Відповідно до статті 32 КЦЗУ заклади дошкільної освіти, які не забезпечені власними захисними спорудами, для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Укриття в захисних спорудах інших підприємств можливе при невеликій віддаленості та завчасному укладанні відповідних договорів (враховується місткість споруди, тобто, спроможність укрити відповідну кількість людей, а також питання утримання тощо).

Керівник закладу дошкільної освіти при визначенні місць укриття опрацьовує також маршрути руху до них. Звертаємо увагу, що окремих порядків погодження з ДСНС таких договорів та маршрутів руху під час евакуації не визначено.

Рекомендуємо керівникам закладів дошкільної освіти під час виконання обов’язків у сфері цивільного захисту використовувати орієнтовний План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти, що додається.

Безпека життєдіяльності дітей –
важливий аспект навчально-виховного процесу в ЗДО
Керуючись документами, що регламентують діяльність ЗДО (Закони України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», Конвенція ООН «Про права дитини»), зазначимо: провідним завданням сучасної системи освіти є виховання дитини в дусі відповідного ставлення до власного здоров’я, безпеки життя, здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальності та суспільної цінності.
Охорона життя дитини є пріоритетним завданням системи дошкільної освіти, реалізація якого сприяє збереженню та зміцненню здоров’я малюків, дає поштовх до його формування та відновлення. Саме у цьому віці у дитини формуються основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.
Безпека життєдіяльності дитини – це формування у неї свідомого ставлення до збереження особистого життя здоров’я шляхом надання теоретичних знань, практичних умінь, вправляння у практичних ситуаціях.
Отже, освітній процес у ЗДО повинен бути зорієнтований на формування безпечної поведінки дошкільнят у дозвіллі, серед людей, предметів природи, що на сучасному етапі є дуже актуальним.
Актуальність проблеми полягає у тому, що згідно з дослідженнями психолого-педагогічної науки пізнання дитиною навколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Малюк тягнеться до предметів, речей, що оточують його, але в цьому може приховуватися небезпека для його здоров’я і навіть життя. Зважаючи на те, що з кожним роком збільшується кількість травмованих дітей унаслідок несформованих навичок користування предметами, речами, поведінки з незнайомими людьми, у природному довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба у системній роботі з дошкільнятами, щоб виробити в їхній свідомості стереотипи щодо безпеки у життєвому середовищі.
Одним із пріоритетних завдань є збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я вихованців. Шляхи реалізації цього завдання обирались у системі та послідовно, відповідно до отриманих раніше результатів роботи у русі формування у дошкільників основ безпеки життєдіяльності (ОБЖД), шляхом формування свідомого ставлення до збереження власного життя та здоров’я; шляхом вправляння у практичних ситуаціях. Головним документом, яким керується педагогічний колектив, є Закон України «Про дошкільну освіту», де зазначено:
«Заклад дошкільної освіти:
·        створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей;
·        формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки».
Причини травм, що трапляються серед дітей, настільки різноманітні, що протидіяти їх виникненню складніше, ніж інфекційним хворобам. Тому після першого етапу роботи стало зрозуміло, що основна увага у профілактиці безпеки життєдіяльності дитини має спрямовуватися на виховну роботу, під час якої діти здобувають спеціальні знання, передають життєвий досвід. Ця робота має проводитись спільними зусиллями педагогів, медичного персоналу та батьків. Діти мають опанувати певні знання, уміння, навички, сформовані переконання, що потрібні кожній людині для збереження життя та здоров’я, а також мають бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях.
Методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят (що має враховувати педагог).
Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має проводитися з урахуванням таких головних чинників:
Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм і правил поведінки. Їх необхідно також навчати обачності, уміння орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.
Максимальний ефект досягається, якщо навчально – виховна робота ведеться одночасно за трьома напрямками: дитячий садок – діти – батьки.
Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої шокової терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог.

Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, що спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, формується в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить у собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.
«Азбука дорожнього руху»
Програма з вивчення правил дорожнього руху та профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.
Актуальність програми.
За результатом статистики, щорічно на дорогах нашої країни відбувається десятки тисяч дорожньо-транспортних пригод з участю дітей і підлітків. Саме тому дорожньо-транспортний травматизм залишається пріоритетною проблемою суспільства, що потребує вирішення при загальному участю, педагогів, батьків і дітей.
Кожен дорослий повинен знати правила дорожнього руху для пішоходів і виховувати дисциплінованих пішоходів у своїх дітях. Адже правила дорожнього руху єдині для дітей і дорослих.
Тому головне завдання вихователів і педагогів – доступно роз'яснити правила дитині, а при виборі форм навчання донести до дітей сенс, небезпека недотримання правил, при цьому, не спотворивши їх змісту.
Важливість дошкільного придбання навичок аргументується тим, щоб дитина могла легко орієнтуватися в найближчому просторовому оточенні, умів спостерігати і правильно оцінювати дорожні ситуації, володів навичками безпечної поведінки в цих ситуаціях.
Кожен віковий період дошкільника характеризується зростанням рухової активності й збільшенням фізичних можливостей дитини, поєднуючись з підвищеною допитливістю, прагненням до самостійності, що призводять до виникнення травмонебезпечних ситуацій.
У ЗДО навчання культурі поведінки на вулиці тісно пов'язано з загальними завданнями виховання дітей: розвитком уваги, зібраність, відповідальність, обережність, адекватної впевненості в собі та здатності орієнтуватися в просторі.
У програмі з формування основ безпечної поведінки дітей дошкільного віку під час дорожнього руху «Дитина у світи дорожнього руху» висвітлені освітні завдання та показники компетентності маленьких учасників дорожнього руху за віковими група та програмовий матеріал за тематичними блоками, та їх орієнтовне змістове наповнення. Також включені практичні шляхи реалізації програмових завдань.
Програми «Дитина у світи дорожнього руху» створена на реалізацію вимог змістового напряму «Безпека життєдіяльності» освітньої лінії «Особистість дитини» Базового компонента дошкільної освіти.
Завдання:
Ø Вчити правил забезпечення безпеки дорожнього руху: дорожній рух і його учасники.
Ø Продовжувати знайомити з правилами поведінки пасажирів у транспорті, з правилами безпечної поведінки пішохода на дорогах;
Ø Ознайомлення з дорожніми знаками;
Ø Формувати почуття відповідальності, тобто готовність відповідати за свої вчинки.
Ø Удосконалювати культуру поведінки на вулиці і в транспорті.
Ø Розвивати у дітей навички контролю і самоконтролю.
Методичні рекомендації.
Щоб підвести дітей до розуміння, як слід вести на вулиці, необхідна продумана освітня робота, яка вимагає комплексного підходу і врахування загальних дидактичних принципів:
·        Доступності
·        Науковості
·        Свідомості
·        Послідовності
·        Наочності
·        Зв'язку теорії з практикою
·        Міцності засвоєння знань, умінь, навичок
·        Індивідуального підходу
Щоб врахувати в роботі всі ці принципи необхідно:
1.      Перш ніж починати навчання дошкільнят, вихователям самим необхідно знати і дотримуватись правил дорожнього руху.
2.      Зробити добірку різноманітних інформаційних даних:
ü Розробки занять, цільових прогулянок, ігор...
ü Демонстраційного, і роздавального матеріалу.
3.      Продумати оформлення інформаційного стенду.
4.      Систематично проводити моніторинг знань безпечної поведінки на проїжджій частині, в транспорті і у дворі (на початку та в кінці навчального року).
До кінця діти повинні знати: набуті раніше знання, вміння і навички з ПДР необхідно поповнити, закріпити і розширити, додавши нові поняття:
Ø Діти повинні вміти вирішувати проблемні ситуації, що виникають на проїзній частині і на вулиці;
Ø Дізнаватися різні види транспорту, вміти класифікувати: пасажирський, будівельний;
Ø Знати дорожні знаки: попереджувальні, заборонні, розпорядчі, знаки сервісу.
Різноманітні форми діяльності з дітьми (групова, індивідуальна) сприяють успішній реалізації поставлених цілей і завдань.
Методи корекційно-виховної роботи:
-          словесний
-          наочний
-          ігровий
-          практичний
-          дослідний
Основні форми роботи:
Ø Заняття
Ø Бесіди
Ø Екскурсії
Ø Цільові прогулянки
Ø Читання художньої літератури
Ø Робота з наочним матеріалом
Ø Вікторини
Ø Розучування напам'ять
Ø Інструктажі
Ø Рішення ситуаційних задач
Ø Моделювання проблемних ситуацій
Ø Конкурси малюнків
Ø Творче розповідання
Ø Ігри-сюжетно-рольові,дидактичні, рухливі, музично - дидактичні, ігри словотвору.
Ø Оформлення стендів
Ø Пальчикова гімнастика
Ø Тестування
Ø Участь у святах, розвагах і творчих конкурсах
Велике значення в роботі з дітьми відіграє організація екскурсій і прогулянок, де діти оволодівають практичними навичками пішоходів.
В залежності від завдань екскурсії можуть бути ознайомлювальними, уточнюючими раніше отримані уявлення, закріплюють, то є підсумковими.
У дошкільному віці також ефективними є практичні ігри-тренінги для дітей з метою оволодіння практичними знаннями та вміннями. Цікавою і ефективною формою роботи є організація рухливих і рольових ігор, в яких діти доводять до автоматизму навички безпечної поведінки на вулиці. Хороші результати дає використання гри в роботі з дітьми в умовах інтегрованого навчання.
Цілі дидактичних і рухливих ігор та ігрових вправ:
§ Вчити дітей розрізняти дорожні знаки.
§ Закріплювати знання дітей про правила дорожнього руху.
§ Розширювати знання дітей про правила поведінки пішоходів та водіїв на дорозі.
§ Розвивати просторову орієнтування (у просторі приміщення, на вулиці, на аркуші паперу).
§ Формувати навички рольової поведінки.
§ Збагачувати пасивний і активний словник дітей.
§ Розвивати зорову увагу, довільне регулювання руху руки і зорово - рухову координацію в процесі ігор.
Матеріально-технічне забезпечення:
Наочні посібники:
§ картинки прилеглих вулиць;
§ розвиваюча гра «Вчимо дорожні знаки»;
§ розвиваюча гра «Транспорт»;
§ розвиваюча гра «Закони вулиць і доріг»;
§ фланелеграфы, плакати, сюжетні картинки;
§ іграшки транспортні;
§ конструктори (будівельний).
Атрибути для сюжетно - рольових ігор:
§    жезли, свистки, кашкети міліціонера;
§    прапорці для переходу вулиці;
§    планшети з перехрестям.
Дорожні знаки нагрудні і переносні:
§    «Пішохідний перехід»;
§    «Рух пішоходів заборонено»;
§    «Круговий рух»;
§    «Зупинка автобуса»;
§    «Обережно - діти»;
§    «Телефон»;
§    «Пункт медичної допомоги»;
§    «Пункт харчування»;
§    «Рух направо, наліво»;
Додаткові матеріали:
§    комп'ютер, відеофільми;
§    роздатковий матеріал по темі;
§    дитяча художня, методична література, диски.

БУЛІНГ У ДИТЯЧОМУ САДКУ –

МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся з пам’ятки, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг та як змінюється поведінка дитини

ЯКІ ВИДИ

Булінг (від англ. tobull – переслідувати) – свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг може проявлятися як тиск:

·                   психологічний;

·                   фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

ХТО ПРОВОКУЄ

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя –

v зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

v ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

v глузує із зовнішнього вигляду дитини;

v образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

v проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини;

Батьки або члени сім’ї –

o        б'ють та ображають дитину вдома;

o        принижують дитину у присутності інших дітей;

o        проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

o        ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих – батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

Вдома –

o        не хоче одягатися вранці;

o        шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

o        просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

o        плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;

o        не контактує з однолітками у дворі;

o        грає наодинці в парку;

В дитячому садку –

o        не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

o        усамітнюється при будь-якій нагоді;

o        часто губить свої іграшки або речі;

o        бруднить чи псує одяг;

o        грає поламаними іграшками;

o        відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

o        не має друзів у групі.
Спостережливий вихователь: який він?

Спостережливість вихователя є основним засобом отримання інформації про внутрішній світ дошкільника. А розпізнавання неповторності та своєрідності кожного вихованця через безпосереднє сприймання його поведінки, дій та вчинків відіграє ключову роль у практичній реалізації педагогіки розуміння.

Сутність педагогічної спостережливості

Спостережливість – це якість особистості вихователя, сутність якої полягає у фіксуванні й адекватній інтерпретації істотних характерних і навіть ледь помітних зовнішніх проявів індивідуальних особливостей розвитку дітей.

Дехто може зауважити, що у процесі своєї професійної діяльності педагог постійно спостерігає за дітьми. Проте дивитися ще не означає бачити, а слухати – не означає чути. Педагогу, який прагне розвивати в собі спостережливість, важливо знати:

·          сутність і значення спостережливості для своєї професійної діяльності. З одного боку, це дає змогу педагогу розширити уявлення про педагогічну спостережливість та сприяє адекватній самооцінці прояву цієї якості, а з іншого – мотивує до професійного самовдосконалення;

·          зовнішні прояви індивідуальних особливостей розвитку дитини, аби сприймати й адекватно інтерпретувати її поведінку, фіксувати зміни в почуттях і вчинках, визначати причини цих змін;

·          типові помилки, яких припускаються педагоги під час інтерпретації тієї чи тієї поведінки дітей, а також умови, дотримання яких дає змогу вихователю бути об’єктивним під час розуміння зовнішніх та внутрішніх проявів індивідуальних особливостей дитини.

Що має знати спостережливий вихователь

Спостережливий педагог має володіти актуальною та різнобічної інформацією про такі аспекти розвитку дитини:

v особистісний – моральне ставлення особистості, самооцінка, самосвідомість; особистісні якості – відповідальність, самостійність, організованість, креативність тощо;

v інтелектуальний – розвиток пізнавальних процесів, пізнавальна активність, уміння використовувати отримані знання у різних сферах життєдіяльності тощо;

v емоційно – вольовий – емоції та почуття, здатність зосереджуватися, докладати вольових зусиль, стримувати бурхливі емоційні реакції, довільність поведінки тощо;

v комунікативно – мовленнєвий – характер спілкування дитини з однолітками, статусне положення в групі, атмосфера у групі, особливості розвитку мовлення дитини тощо;

v розвиток потребово – мотиваційної сфери – потреби та домінуючі бажання, переважні мотиви, їх ієрархія;

v розвиток здібностей та обдарованості – загальні чи спеціальні здібності, ступінь їх розвитку та засоби вираження, провідні інтереси, уподобання, нахили;

v темперамент та характер – тип темпераменту, провідні риси характеру;

v сформованість навичок різних видів діяльності – ігрової, трудової, навчальної, образотворчої тощо;

v особливості взаємодії батьків та дитиною – стиль спілкування, характер взаємодії, ступінь взаєморозуміння тощо;

v відповідність педагогічних впливів і розвивального середовища індивідуальним потребам та можливостям кожної дитини;

v відповідність психічного розвитку дитини віковим нормативам, сформованість готовності до навчання у школі тощо.

Спостережливість як основа розуміння

Спостережливий педагог може доволі чітко й точно спрогнозувати майбутні дії вихованця, спроектувати та/або скорегувати стратегію педагогічної роботи з кожним дошкільником окремо та групою загалом. Такі вміння дають змогу вихователю повноцінно реалізувати у своїй професійної діяльності виховну позицію розуміння, зокрема:

·          проникати у внутрішній світ дитини; розкривати її риси, звички, схильності та здібності, потреби й інтереси, почуття й переживання, що є підґрунтям для виявлення індивідуальних особливостей і загальних тенденцій становлення особливості дитини, прогнозування її подальшого розвитку;

·          розуміти причини поведінки дитини; її цілі, думки, наміри в певній ситуації життєдіяльності; розкривати зв’язки між вчинками дошкільника та їх наслідками;

·          виявити особливості розвитку як окремого вихованця, так і дитячого колективу загалом; взаємодії між дітьми, їхніх стосунків тощо;

·          визначати наявну модель сімейних стосунків у родинах вихованців, стиль сімейного виховання, прихильність та ставлення дитини до батьків; ефективність обраних методів і прийомів роботи з батьками;

·          створювати підґрунтя для побудови особистісно орієнтованого та індивідуально диференційованого освітнього процесу; визначати дієвість використаних педагогічних методів і прийомів, ефективність створеного розвивального середовища;

·          вносити ситуативні й стратегічні зміни у власну педагогічну діяльність для активізації внутрішніх ресурсів дитини тощо.

Функції спостережливості

З огляду на сутність спостережливості та її значення для оптимізації освітнього процесу виокремлюють такі її функції:

·          дослідницька – збирання, аналізування, систематизація та класифікація інформації щодо індивідуально - психологічних особливостей дітей, таких як тип темпераменту, самооцінка, особистісні якості та інтересу тощо;

·          організаторська – оптимальна організація різних видів діяльності дітей, ураховуючи індивідуальні особливості кожного дошкільника;

·          стимулювальна – створення сприятливих умов для гармонійного психічного, фізичного, соціального розвитку дитини на основі отриманої інформації про індивідуальні особливості дошкільника;

·          прогностична – передбачення результатів і наслідків власної професійної діяльності;

·          контрольна – визначення індивідуальних особливостей розвитку дитини;

·          регулювальна, або корегувальна, - виявлення розбіжностей між завданнями дошкільної освіти та станом їх розв’язання в ЗДО.

Причини помилок у розумінні дитини

Результати спеціальних досліджень і психолого – педагогічний досвід свідчать, що найскладніше для вихователя – об’єктивно фіксувати поведінку, дії та вчинки дітей. Передусім це зумовлено тим, що педагог має справу зі складною психічною реальністю. Розуміння цієї реальності може супроводжуватися низкою помилок, яких педагоги припускаються неусвідомлено, зокрема таких:

Ø наявність у вихователя стереотипів щодо дитини, що можуть викривляти сприймання та інтерпретацію фактів її поведінки, дій та вчинків;

(Якщо дитина з багатодітної сім’ї, то вона – сором’язлива, невпевнена, потребує більшої уваги від дорослого);

Ø вплив загального враження про дитину чи подію на сприймання і відтворення з пам’яті її характерних особливостей, так званий ефект ореола. У такому випадку вже сформований образ вихованця виконує роль ореола, що заважає педагогу бачити справжні риси та прояви дитини;

(Вважаючи дитину агресивною, вихователь під час спостереження прагне у всьому знайти підтвердження своєї думки).

Ø оцінювання об’єкта, який сприймає педагог, перебільшено позитивно чи негативно – ефект поблажливості (озлоблення);

(Під час спостереження за своїм улюбленцем вихователь звертає увагу лише на позитивні прояви, перебільшує досягнення дитини, не помічаючи її негативні дії тощо).

Ø оцінювання дій і вчинків вихованця усереднено через острах остаточних суджень про нього – помилка усереднення;

(Вихователь може не об’єктивно «розшифровувати» дії та поведінку дитину під час вивчення ефективності педагогічного впливу, зокрема стверджувати, що у всіх дітей все виходить, усі зрозуміли матеріал, правильно та чітко дотримуються інструкції тощо, оскільки прагне уникати можливого осуду з боку керівництва).

Ø спотворене сприймання поведінки, дій та вчинків дитини внаслідок приписування їй властивостей, рис, якостей або здібностей, які притаманні самому педагогу і які можуть бути зовсім не характерні для дитини – помилка проекції;

(Якщо самоорганізованість як риса особистості розвинена в педагога на високому рівні, то він переконаний, що вона характерна і для дітей, тож очікує від них відповідної поведінки. Свою увагу педагог зосереджує на фіксуванні, аналізуванні та інтерпретації тих зовнішніх проявів вихованців, що свідчать про сформованість у дошкільників самоорганізованості).

Ø схильність під час спостереження за дитиною ігнорувати або забезпечувати наявність тих її властивостей, рис, якостей або здібностей, які характерні для самого вихователя – помилка контрастності. Це призводить до нібито виявлення в дитини тих властивостей, рис, якостей або здібностей, які протилежні тим, що притаманні педагогу;

(Вихователь переконаний, що дошкільники ще не здатні бути самоорганізованими. Тому свою увагу зосереджує на фіксуванні, аналізуванні та інтеграції тих зовнішніх проявів вихованців, що підтверджують це його переконання).

Ø хибне оцінювання вихователем одного зовнішнього прояву поведінки на основі аналізування іншого – помилка корекції.

(Рівень розвитку мовлення дитини педагог оцінює за його швидкістю).

Уникнути суб’єктивності під час оцінювання поведінки, дій та вчинків дітей педагогу допоможе дотримання низки правил.

Як об’єктивно оцінити поведінку, дії та вчинки дітей

Рекомендації для педагогів

Аби уникнути суб’єктивності під час оцінювання різних проявів індивідуальних особливостей дитини, вихователь має дотримуватися низки правил:

v спиратися на інтерпретацію лише кількох зовнішніх ознак, які в сукупності є свідченням прояву тих самих індивідуальних особливостей дитини (батьків, педагогів);

v фіксувати не лише окремо вирваний із контексту факт поведінки, дій або вчинку дитини, а й звертати увагу на загальну ситуацію;

v бути неупередженим у процесі фіксування фактів, уникати оцінних суджень;

v звертати увагу на гармонійну єдність зовнішніх проявів індивідуальних особливостей дитини (що говорить дитина або батьки; яка у них інтонація, міміка, постава, жести тощо), адже вербальні й невербальні прояви мають передавати єдиний психологічний зміст;

v не довіряти першим враженням від спостережуваного явища;

v не приписувати дитині своїх якостей і не пояснювати її поведінку з власних позицій;

v уміти ставитися до дитини неупереджено;

v дотримуватися принципів високої точності, глибини й повноти в процесі фіксування факту, а пізніше – його аналізування та інтерпретації;

v помічати все істотне й важливе; бути уважним до деталей, які мають значення для правильного розуміння індивідуальних особливостей вихованця;

v враховувати ті зрушення і зміни, які відбуваються у розвитку дитини, - стежити за тими уміннями, здібностями, які розвиваються, і тими, що не піддаються педагогічному впливу.
МЕТОДИЧНА РОБОТА З КАДРАМИ

2020-2021 навчальний рік

*3.4. Засідання педагогічної ради*
1.		*Педагогічна рада №1* *Тема: «Основні пріоритетні напрями освіт* *ньої роботи* в 2020-2021 *навчальному році»* 1. Щодо обрання секретаря педагогічної ради. 2. Про виконання рішень попередньої педради. 3. Про лист МОН України 30.07.2020р. № 1/9-411 «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році». 4. Про схвалення освітньої програми ДНЗ «Берізка» на 2020-2021 навчальний рік. 5. Про затвердження плану роботи ДНЗ «Берізка» на 2020-2021 н.р. . 6. Про затвердження форм планування освітнього процесу. 7. Про затвердження розподілу занять, розпорядку дня відповідно до Наказу МОН «Про затвердження гранично допусти мого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності від 20.04.2015р. № 446. 8. Про затвердження плану роботи по забезпеченню перспективності та наступності у співпраці Людинського дошкільного навчального закладу «Берізка» та загально освітньої школи І-ІІІ ступенів на 2020-2021 н.р.			31.08.2020р.		Завіду вач вихователі-методисти вихователі
		*Педагогічна* рада №2 Тема: «Розвиток монологічного мовлення дошкільників шляхом використання освітніх технологій**» 1. Про виконання рішень попередньої педагогічної ради 2. Про результати тематичного вивчення «Стан роботи з розвитку монологічного мовлення дошкільників шляхом використання сучасних освітніх технологій» 3. Щодо організації роботи з родинами вихованців з питання розвитку монологічного розвитку дошкільників. 4. Про виставку дидактичного забезпечення щодо використання освітніх технологій в розвитку монологічного мовлення дітей.			Гру день		Завіду вач, старша медсестра, вихова телі вихователі-методисти
2.		*Педагогічна* рада №3 Тема: «Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільників**» 1. Про виконання рішень попередньої педради 2. Про формування логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку шляхом розвитку уміння здійснювати математичні та логічні операції на заняттях із сенсорного та логіко-математичного розвитку» ( за результатами тематичного вивчення) 3. «Математика – це цікаво чи важко?» 4. Про ефективне використання Блоків Дєнеша для розвитку логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку. 5. Про формування сенсорно-пізнавальної активності дітей раннього віку 6. Про вплив сімейного виховання на розвиток логіко-математичної компетентності дошкільників 7. Про роль дидактичних засобів у формуванні логіко-математичної компетентності дітей старшого дошкільного віку. 8. Яка ваша думка?			Бере зень		завіду вач вихова телі вихователі-методисти
4.		*Педрада №4* *Тема: «Підсумки освітньої роботи* за 2020-2021 н.р.» 1. Про виконання рішень попередньої педради. 2. Про результати комплексного вивчення «Організація освітньої діяльності в групі дітей старшого віку». 3. Про результати оцінювання рівня розвиненості та вихованості дітей дошкільного віку. 4. Про організацію та проведення літнього оздоровчого періоду в дошкільному закладі у 2021р.			27.05.2021		Завіду вач, старша медсестра, вихова телі
	С*емінари. Семінари практикуми.*
	1.		*«Педагогічна майстерність вихователів» Методичний ринг* *Мета:* виявити рівень професійної підготовленості педагогів, розвивати згуртованість, вміння працювати в команді, аргументовано відстоювати свою точку зору.	листопад		завідувач вихователі-методисти вихователі
	2.		*Комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників* *(семінар – практикум для педагогів)* Мета. Створювати умови для розвитку комунікативної культури педагогів. Ознайом лювати з базовими положеннями теорії спілкування. Формувати навички ефективної взаємодії. Розвивати комунікативні вміння за допомогою ігрових методів навчання. Поглиблення та систематизація знань педагогів щодо змісту Базового компонента дошкільної освіти, формування їх професійних умінь щодо використання ефективних підходів для розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку; вдоскона лення педагогічної майстерності вихователів. Підсилювати професійну мотивацію.	лютий		завідувач вихователі-методисти вихователі
	3.		С*емінар-практикум на тему:* *Педагогічна майстерня «Математичні знахідки»* *Мета:* • ознайомити слухачів із досвідом роботи педагогів ДНЗ щодо логіко-математичного розвитку дошкільників відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти; • організувати професійний діалог для реалізації освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі».	Кві тень		Директор Вихователі-методисти Вихователі

МЕТОДИЧНА РОБОТА З КАДРАМИ

2019-2020 навчальний рік

І. Про підсумки, проблеми, пріоритетні напрямки діяльності ДНЗ «Берізка» (серпень)

1. Про аналіз роботи за минулий навчальний рік та основні

педагогічні проблеми і завдання педагогічного колективу на

2019/2020 навчальний рік. (аналіз)

2. Про обговорення Листа МОН України від 02.07.2019

№ 1/9-419 «Щодо організації діяльності закладів освіти, що

забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 н/році»,

огляд-коментар сучасної нормативної бази, методичної літератури,

інтернет - публікацій з питань організації освітнього процесу в

ДНЗ (інформація)

3. Про обговорення і схвалення Річного плану та пріо- ритетних

напрямів роботи на 2019/2020 н.рік "дискусія"

4. Про обговорення і схвалення Плану роботи зі школою з

урахуванням рекомендацій забезпечення наступності в умовах

впровадження нового Державного стандарту початкової освіти та

модернізації форм і змісту роботи відповідно до Концепції НУШ

(обговорення)

5. Про затвердження навчальних програм, форми планування

освітньо-виховного процесу; розкладу організованих форм

життєдіяльності дітей, занять, графіку роботи. (обговорення)

6. Про вибори секретаря педагогічної ради.

ІІ. «Розвиваючі ігри нового покоління

в інтелектуальному розвитку дошкільника (листопад)

1.Про аналіз якості виконання рішень попередньої педради.

(Інформація)

2. Про «Проблеми організації ігрової діяльності в сучасному

дитячому садку» (доповідь)

3. Про стан роботи з ігрової діяльності у всіх вікових групах. (Аналіз)

4. «Гра як пріоритетний засіб розвитку дошкільнят»

Ділова гра у формі «Що? Де? Коли?»

ІІІ. «Особливості сучасних форм, методів роботи в ДНЗ з розвитку мовлення дошкільнят»(лютий)

1. Про виконання рішень попередньої педради;

2. Використання сучасних освітніх технологій для розвитку зв'язного

мовлення дошкільників (Доповідь)

3. Про результати тематичного контролю «Виконання програмних

вимог»

по розділу «Мовленнєвий розвиток». (Аналітична довідка)

4. Ділова гра для педагогів

«Сучасні освітні технології для розвитку зв'язного мовлення

дошкільників»

ІV. Про результативність освітньої роботи

з дошкільниками у 2019/2020 навчальному році(травень)

1. Про виконання рішень попередньої педагогічної ради (інформація)

2. Про виконання річного плану (в роботі з дітьми, батьками,

педагогами) ;

3. Про основні критерії формування життєвої компе

тенції старших дошкільників та їх готовності до шкіль

ного навчання(за результатами комплексної перевірки)

4. Про результати моніторингу сформованості основних

рухів дітей.

5. Про результати педагогічної діагностики щодо

показників життєвої компетентності (результати моніторингу)

6. Про обговорення та затвердження плану роботи

на літній оздоровчий період.

Семінари, семінари-практикуми

Теоретичний семінар у формі «Круглого столу»:

«Забезпечення наступності дошкільної та початкової школи в умовах впровадження Державного стандарту початкової школи»:

-Наступніять дошкільного та початкового навчання

в умовах Новох української школи.(доповідь)

- Нові виклики наступності дошкільної і початкової освіти: оцінюємо, розмірковуємо, упроваджуємо.

- Презентація «Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти в рамках впровадження концепції «Нова українська школа»»

Семінар - практикум «Граємо з дітьми залюбки»

Мета: підвищувати рівень знань і вмінь щодо організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку; удосконалюва-ти вміння розв’язувати складні педагогічні ситуації під час ігрової діяльності; розширювати обізнаність щодо ме-тодів та прийомів керівництва іграми; розвивати творчий підхід до організації гри й керівництва нею; підвищувати педмайстерність; сприяти розвитку творчих здібностей.

-Інформаційна хвилинка

-Бліц-опитування «Хто найшвидше відповість»

-Гра «Чарівник»

-Вправа «Слово-естафета»

-Вправа «Складові ігрового середовища»

-Відеоряд «Ігри наших дітей»

-Вправа «Чарівна скринька»

-Вправа «Потисни руку тому, хто навпроти»

Семінар – тренінг «Розвиток комунікативної культури педагогів в сучасному дошкільному закладі»

Мета. Створювати умови для розвитку комунікативної культури педагогів. Ознайомлювати з базовими положеннями теорії спілкування. Формувати навички ефективної взаємодії. Розвивати комунікативні вміння за допомогою ігрових методів навчання. Поглиблення та систематизація знань педагогів щодо змісту Базового компонента, формування їх професійних умінь щодо використання ефективних підходів для розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку; вдосконалення педагогічної майстерності вихователів

1. Іновації== творчість В ДНЗ доповідь

2.Презентація «Інноваційна діяльність в ДНЗ - успіхи в

Роботі педколективу»

3.Брей-ринг «ЩО? ДЕ? КОЛИ?»

4.Практичний показ: Освітній процес в закладі: ІІ молодша, середня, старша

групи.

Консультації для вихователів (щомісячно)

· Про оновлення дошкільної освіти в контексті Нової української школи

· Планування Тижня знань з безпеки життєдіяльності дошкільників.

· Роль ігрової діяльності в житті дитини

· Виховуємо патріотів на українських традиціях і звичаях

· Шляхи збереження соціального здоров’я дошкільників

· Формування мотиваційної готовності дітей до навчання у школі

· Використання інноваційних технологій у мовленнєво-творчому розвитку

дошкільників

· На порозі школи: співпраця з батьками (нові форми взаємодії ДНЗ та родини)

· Організація і зміст освітньої і оздоровчої роботи в літній період.

Колективні перегляди (один раз на місяць)

· «До лісової школи» – тематична спортивна розвага

з питань безпеки життєдіяльності – середня група

· «Осінні турботи» – інтегроване заняття з мовлення

(невербальні засоби спілкування) – старша група

· «Подарунки для ляльки Оленки» – гра-заняття

з дітьми раннього віку

· Різдвяні колядки та щедрівки – музичний переспів

з участю працівників і вихованців

· «Поспішаємо на допомогу Маші» – заняття

з сенсорики у І молодшій групі

· «Які ви щасливі» – В.О. Сухомлинський – заняття

з художньої літератури – ІІ молодша група

· «Вже до нас прийшла весна» – комплексне заняття

в середній групі з використанням нетрадиційних

посібників «лепбук»

· «Ми крокуєм залюбки» – степаеробіка в старшій групі

Огляди – конкурси

Огляд готовності груп до нового навчального року

Презентація-конкурс «Краще розвивальне середовище групової кімнати»

Огляд-конкурс «Огород на підвіконні»

«Фантазії щедрої осені».

«Зимовий вернісаж» (новорічно-різдвяних композицій).

«Великодня писанка»

ПРОБЛЕМА НАСТУПНОСТІ

ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ЛАНОК ОСВІТИ

Національна доктрина розвитку освіти в Україні як один із пріоритетних напрямків визначає забезпечення наступності і безперервності освіти.

Ставлення дитини до навчання формується задовго до того, як вона переступить шкільний поріг. Забезпечення наступності і перспективності – це процес, у якому задіяні і дошкільний заклад, і школа. Так, на дошкільному рівні освіти ми прагнемо зберегти самоцінність дошкільного дитинства і формувати особистісні якості дітей, які є основою успішного шкільного навчання. Школа ж, як наступник дошкільної освіти, починає не з «нуля», а продовжує розвивати потенціал дітей, розкритий ще у дошкільному віці. Такий підхід дає змогу визначити освіту як єдину систему на всіх етапах навчання.

Саме тому, 8-го листопада 2019 року в Людинському ДНЗ «Берізка» був проведений теоретичний семінар педагогів ДНЗ та ЗОШ у формі

«Круглого столу»:

«Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти в умовах впровадження Базового компонента дошкільної освіти та

Державного стандарту початкової школи».

План роботи

1. Наступність дошкільного та початкового навчання в умовах Нової

української школи.(доповідь)

2. Основні завдання, принципи, умови перспективності, шляхи модернізації

форм і змісту роботи наступності відповідно до Базового компонента

дошкільної освіти та Державного стандарту початкової освіти.

3. Нові виклики сьогодення у взаємодії дошкільної і початкової освіти:

оцінюємо, розмірковуємо, упроваджуємо. (Обговорення в «загальному колі»)

4. Презентація «Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти

в рамках впровадження концепції «Нова українська школа»»

Консультація для педагогічних працівників

Форми роботи з батьками

з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят.

Ефективність роботи з питань безпеки життєдіяльності дитини значною мірою залежить від позитивного прикладу дорослих. Педагогам слід не тільки враховувати це в особистій поведінці, але й приділяти цьому значну увагу під час роботи з батьками. Важливо, щоб батьки усвідомили, що не можна вимагати від дитини дотримання будь-якого правила поведінки, якщо вони самі не завжди його дотримаються. Педагоги та батьки мають порозумітися між собою, адже різні вимоги, що висуваються дітям у дошкільному навчальному закладі та вдома, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресію.

Доцільно використовувати такі напрями роботи вихователя з батьками :

організація батьківських зборів з метою їх інформування про спільну роботу та стимулювання їхньої активної участі в ній;

ознайомлення їх з роботою дошкільного навчального закладу за певною програмою (збори, відкриті заняття, тематичні експозиції, розваги та ін. ) ;

організація різноманітних заходів за їх участю та участю спеціалістів різних структур: працівників правоохоронних органів, працівників МНС, медичних працівників ;

ознайомлення їх з результатами навчання дітей ( відкриті заняття, тематичні тижні, інформація в «куточках батьків» )

Докладніше зупинимося на організації протипожежної роботи з

батьками.

За протипожежне виховання дітей перш за все відповідають батьки. Слід пам’ятати, що особливий приклад дорослих значною мірою впливає на малюків. Недотриманням правил використання вогню, електропобутових приладів, газу батьки можуть звести нанівець усю виховну роботу, що проводиться у дитячому садку. Трапляються випадки, коли самі батьки перетворюють вогонь на предмет розваг: щоб заспокоїти дитину, коли вона плаче запалюють сірники і дають їх дитині тушити. Дитину приваблює яскраве полум’я, легкість, з якою воно здобувається. Небезпечну звичку гратися з вогнем формує часте повторення подібних дій.

Саме тому з метою вдосконалення й активізації виховної пожежно-профілактичної роботи в дошкільному закладі необхідно проводити систему заходів із дітьми, колективом дошкільного закладу, батьками. Батькам необхідно постійно пояснювати, що ігри дітей здебільшого спричиняють виникнення пожежі.

Найнебезпечніші легкозаймисті речовини та предмети :

ü іскри відкритого вогню (сірники, запальники, свічки, оптичні лінзи та ін.);

ü електроприлади ( плити, праски, обігрівачі);

ü піротехнічні вироби (бенгальські вогні );

ü хімічні речовини (фосфор, карбід кальцію).

Пожежі найчастіше виникають у приміщеннях, у яких діти виконують різні роботи або організовують ігри з використанням різних джерел вогню. Це можуть бути житлові приміщення, підвали, горища, садові хатинки, ліс, парки тощо.

Під час організації протипожежної роботи з батьками важливо аналізувати пожежі, що виникли через провину дітей. Найбільша кількість припадає на літо. Дуже часто ( особливо в сільській місцевості) вони трапляються через провину дітей, які приїхали з родичами відпочивати.

У їх виникненні звинувачують дорослих, які залишають на видноті сірники та інші вогненебезпечні предмети. Дорослі недостатньо уваги приділяють бесідам з дітьми або зводять свою виховну роботу до заборон, які малюк легко порушує.

Дуже важливо пояснити батькам, що протипожежне виховання повинно бути спрямоване на отримання навичок розумного використання небезпечних предметів, передбачення виникнення пожежі, на випадок екстремальної ситуації необхідно навчити дітей поводитися відповідно до певних правил. Батьків слід ознайомлювати з усіма педагогічними прийомами впливу на дитину.

Форми роботи :

Ø ознайомлення батьків із завданнями протипожежного виховання дошкільників, засобами і методами, що використовують у дитячому садку;

Ø стимулювання інтересу до обговорення питань протипожежного виховання дітей у родині;

Ø практичне моделювання разом із батьками життєвих ситуацій, спрямованих на виховання у дітей навичок пожежної безпеки;

Ø проведення консультацій із батьками щодо питань дотримання правил пожежної безпеки у побуті.

День сім’ї

в Людинському ДНЗ «Берізка»

Родина для кожного з нас – найцінніший скарб. Саме в сім’ї відбувається виховання дитини. Від батьків діти пізнають перші життєві істини, наслідують зразки поведінки, вчаться оцінювати різні події, набувають досвіду стосунків з іншими людьми.

З метою зміцнення сім’ї, емоційного зближення дорослих і дітей, розвитку в них спільних духовних інтересів, поліпшення педагогічної взаємодії педагогів з батьками вихованців в Людинському ДНЗ «Берізка» 15 травня 2019 року було проведено День сім’ї.

Відповідно до плану заходів робота була спрямована за такими напрямками: організаційно-методична робота, робота з педагогами, робота з дітьми, робота з батьками.

Робота з педагогами була спланована у вигляді надання методичної допомоги щодо підготовки заходів до Дня родини, проведена консультація для педагогів «Форми роботи дошкільного навчального закладу з сім’єю».

У рамках проведення Дня сім’ї з дітьми проводилась така навчально-виховна робота:

– тематичні заняття, бесіди «Ось така моя сім’я», «Що для нас є сім’я?», «Мама, тато і я – це моя сім’я», «Найближчі, найдорожчі дідусь та бабуся», «Я та моя дружна родина»;

– дидактичні ігри «Хто найласкавіший», «Мама (тато…) яка (який)?», «Покличемо ласкаво», «Дітки у родині», «Хто мене любить», «Вчуся у бабусі (дідуся)», логічна гра «Щоб була сім’я щасливою», гра-імітація «Хто що робить у родині?», сюжетно-рольова гра «Сім’я», спрямовані на формування у дітей поваги і турботливого ставлення до своєї родини;

– активне використання художнього слова під час ігор, бесід: В. Гринька «Мама», В. Сухомлинського «Найласкавіші руки», «Усі добрі люди – одна сім’я», О. Василенка «Бабусині руки», Ю. Коваль «Дід, баба і Олексій»;

Впродовж Дня сім’ї було організовано і проведено ряд цікавих заходів для батьків. Вони взяли активну участь у виставці «Своїми руками», де змогли здивували всіх своїми шедеврами з природного матеріалу.

Протягом дня двері дошкільного навчального закладу були відкриті для гостей. Батьки могли отримати консультацію з будь-якого питання, переглянути заняття та режимні моменти.

В рамках Дня сім’ї з батьками була проведена така робота:

– круглий стіл «Разом до спільної мети або передумови успішної адаптації дітей до дитсадка»;

– тренінг «Пять шляхів до серця дитини».

– майстер-клас для батьків «Своїми руками»;

– консультації «Адаптація дитини до нових умов», «Сенсорний розвиток дітей раннього віку», «Роль і місце матері й батька у вихованні дітей», «Сім’я як провідний чинник формування духовних цінностей дітей», «Створення розвивального предметно-розвивального середовища вдома».

– скринька запитань і відповідей «Запитуємо – відповідаємо»;

– робота батьківського клубу «Разом з мамою»;

– анкетування батьків «Патріотичне виховання дитини в родині»;

– колективна робота з дітьми та батьками «Дитсадок – друга родина»;

– виготовлення фотоколажів, родинних дерев, стінгазет «Моя родина –

гордість моя» до Дня сім’ї.

Отже, заходи, що були проведені Дня родини дали змогу:

– сформувати у дітей правильне уявлення про сім’ю, роль матері, батька, бабусі, дідуся, сестри, брата, сина, доньки;

– розвити уявлення про сім’ю як про людей, які живуть разом, піклуються один про одного;

– виховати позитивні взаємини в сім’ї, взаємовиручку;

– виховати співчуття, любов до всіх членів сім’ї;

– сформувати у батьків позитивний імідж дошкільного навчального закладу, отримати інформацію та поради щодо виховання дітей;

– поновити знання педагогічних працівників закладу щодо родинного виховання дошкільників, залучити до життя дитсадка батьків.

Проведена робота показала, що у вихованні підростаючого покоління повинна бути чітка взаємодія дошкільного навчального закладу і родини, адже плідна співпраця з родиною – запорука успіху у вихованні дітей дошкільного віку.

Тренінг «П'ять шляхів до серця дитини»

Майстер-клас для батьків «Своїми руками»

Фотовиставка «Дозвілля моєї сім’ї»

Робота батьківського клубу «Квітуча галявина батьківської любові»

ЗВІТ

«ПРО ПРОВЕДЕННЯ ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ»

В ДНЗ «БЕРІЗКА»

06.05.2019 – 10.05.2019 року.

На виконання наказу завідувача дошкільним навчальним закладом «Берізка» від 22. 04.2019 року №48 «Про проведення Тижня безпеки дорожнього руху»з 06 по 10 травня 2019 р. у ДНЗ «Берізка» проведено Тиждень безпеки дорожнього руху.

Метою проведення Тижня безпеки дорожнього руху є поліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя; пропаганди безпечної поведінки на дорозі.

Під час підготовки до Тижня безпеки дорожнього руху проведено ряд заходів:

розроблені перспективні плани роботи по виконанню правил дорожнього руху по дошкільному закладу та в усіх вікових групах;
проведенні інструктажі з техніки безпеки з усіма працівниками дошкільного закладу;

розроблені методичні рекомендації для педагогів по організації роботи з дітьми та батьками з зазначеного питання, пам’ятки з охорони життя та здоров’я дітей, маршрути прогулянок та екскурсій, складена картотека рухливих, сюжетно-рольових та дидактичних ігор, оформлені матеріали у папку

«Школа вуличних наук»:

розміщена інформація в куточках для батьків;
оформлено куточки безпеки в кожній групі;
поновлено макет перехрестя та проїжджої частини дороги;
підготовлено сценарій спортивної розваги;

Під час проведення Тижня безпеки дорожнього руху проведено:

серія інтегрованих занять;
бесіди, спостереження, перегляд мультиплікаційних фільмів;
дидактичні, рухливі, творчі, сюжетно-рольові ігри;
читання творів художньої літератури;
моделювання проблемних ситуацій на дорозі;
цільові прогулянки, екскурсії до проїзжої частини дороги;
конкурс дитячого малюнку;
спортивна розвага;
виставка матеріалів та дидактичних посібників для батьків;
консультації, бесіди з батьками.

Безпека дитини – одна з найважливіших турбот і тривог батьків, тому вони мають змалечку навчати своїх дітей основам безпечної поведінки на вулиці.

Методична робота у ДНЗ

«Одним з найслабших місць підготовки майбутнього

педагога є те, що йому дають знання основ наук,

тобто знання предмета, який він викладатиме,

і майже не дають знань про те, як виховувати,

як навчати дітей бути людьми».

В.О.Сухомлинський

Для сучасного ДНЗ потрібні висококваліфіковані педагоги, які мають бути в постійному пошуку найбільш ефективних шляхів і засобів вирішення завдань навчання, виховання і розвитку дошкільнят, підготовки їх до навчання у школі.

Вирішення цих завдань потребує удосконалення всіх ділянок методичної роботи, систематичного озброєння педагогів міцними і глибокими знаннями, підвищення ефективності їхньої праці. Щоб вирішити завдання підготовки в нових умовах педагога – вихователя, щоб він творчо впроваджував ідеї інтерактивного особистісно орієнтованого виховання і навчання, вихователь – методист постійно шукає сучасні форми і методи роботи, залучає педагогів до активної діяльності.

Саме вихователь-методист покликаний удосконалювати професійну майстерність педагогів, згуртовувати колектив на реалізацію творчих завдань виховання і розвитку дитини-дошкільника, використовуючи при цьому безцінні пласти педагогічної спадщини, сучасні досягнення психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду.

Перелік документів і матеріалів

методичного кабінету

Нормативно-правові та інструктивно-законодавчі документи:

Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства»;
Конвенція про права дитини;
Інструкція «Про ділову документацію в дошкільних закладах»;
Типове положення «Про атестацію педагогічних працівників України»;
Наказ МОН України «Про визначення порядку присвоєння педаго-гічних звань педагогічним працівникам»;
Положення «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності»;
Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності;
Інструктивно-методичний лист – «Про систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів»;
.Інструктивно-методичний лист – «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі»;
Інструктивно – методичний лист – «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах»;
Інструктивно-методичний лист – «Рекомендації щодо календарно-тематичного планування навчально-виховного процесу в ДНЗ»;
Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства;
Концепція екологічної освіти України;
Типовий перелік обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок для дітей раннього та дошкільного віку.

Виконання положень і рекомендацій, викладених у зазначених доку-ментах, необхідно здійснювати з урахуванням конкретних умов, термінів, складу і підготовки педагогічних працівників.

Форми , методи, прийоми і засоби організації, проведення та конт-ролю методичної роботи мають творчо, постійно змінюватись, доповнюватись і збагачуватись сучасними досягненнями педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду, враховуючи вимоги держави й суспільства.

Документація вихователя-методиста

1. План роботи .

(Вихователь-методист на підставі річного плану складає власний календарний план роботи на квартал, в разі потреби на місяць, на тиждень ).

2. Діловий щоденник аналізу освітньо-виховного процесу.

3. Книга проведення консультацій.

(В ній фіксується тематика, методичні джерела, тези консультації).

4. Плани семінарів, семінарів-практикумів.

5. Розклад навчальних занять.

6. Методичні розробки, конспекти занять, програми святкових дійств, розваг, вистав, матеріали з досвіду роботи, експериментальні дослідження, авторські розробки.

7. Навчальні плани, програми.

8. Матеріали з атестації, з різних розділів програми, педаго-гічних рад тощо

(пам’ятки, матеріали моніторингу, довідки, накази, схеми аналізу і самоаналізу занять та навчально-виховних заходів).

ЗДО "Берізка"

Сторінки

Шукати

Методична робота

1. Про виконання рішень попередньої педагогічної ради

2. Про результати тематичного вивчення «Стан роботи з розвитку монологічного мовлення дошкільників шляхом використання сучасних освітніх технологій»

1. Про виконання рішень попередньої педради

ІІ. «Розвиваючі ігри нового покоління

в інтелектуальному розвитку дошкільника (листопад)

Сторінки

Шукати

Методична робота

1. Про виконання рішень попередньої педагогічної ради

2. Про результати тематичного вивчення «Стан роботи з розвитку монологічного мовлення дошкільників шляхом використання сучасних освітніх технологій»

1. Про виконання рішень попередньої педради

ІІ. «Розвиваючі ігри нового покоління в інтелектуальному розвитку дошкільника (листопад)

ІІ. «Розвиваючі ігри нового покоління

в інтелектуальному розвитку дошкільника (листопад)